XSAVEOPT
XSAVEOPT - це оптимізований представник сімейства збереження розширеного стану x86. Його дозволені оптимізації ґрунтуються на архітектурному контракті керування станом і не перетворюють його на довільну інструкцію копіювання буфера.
Що потрібно знати
XSAVEOPT - це оптимізований представник сімейства збереження розширеного стану x86. Його дозволені оптимізації ґрунтуються на архітектурному контракті керування станом і не перетворюють його на довільну інструкцію копіювання буфера.
Як це працює
Порівняно з прямим збереженням стану, XSAVEOPT може уникати запису деяких компонентів відповідно до відстеження ініціалізації та модифікації. Програмне забезпечення повинно дотримуватися визначених правил ініціалізації та відновлення образу. Незмінений байт у місці призначення не обов'язково свідчить про те, що компонент був збережений некоректно.
Де це корисно
Шлях керування контекстом в ОС може зменшити непотрібний трафік пам'яті, коли стан розширеного регістра не змінився. Застосунки мають покладатися на реалізацію операційної системи, якщо вони не мають задокументованих вимог до низькорівневого керування станом.
Як перевірити підтримку та активацію
За наявності XSAVE та відповідного діапазону листів CPUID.0DH.01H:EAX біт 0 перелічує XSAVEOPT. Перевіряйте ввімкнені компоненти стану та вимоги до буфера окремо й дотримуйтесь встановленого архітектурою поєднання операцій збереження та відновлення.
Засоби керування станом є насамперед сферою відповідальності ОС та середовища виконання. Буфери, маски, розміри компонентів, вирівнювання та правила відновлення повинні відповідати архітектурі та режиму виконання. Збереження лише частини стану може пошкодити дані коду, який використовує додатковий увімкнений стан.
Чого ця функція не гарантує
XSAVEOPT не є XSAVEC або XSAVES і не передбачає автоматичної підтримки кожного пізнішого формату збереження стану. Повторне використання буфера без дотримання контракту щодо образу стану може призвести до неправильного відновлення. Оптимізація не гарантує приросту продуктивності на рівні застосунку.
Сумісність і продуктивність на практиці
Визначення можливостей на рівні програм має за можливості використовувати підтримуваний інтерфейс середовища виконання. Розрізняйте апаратну підтримку, активацію в ОС та (для динамічних функцій) дозволи процесу. Лише маркування процесора не може підтвердити коректність довільної послідовності збереження/відновлення.
Практичний контрольний список для верифікації
- Зафіксуйте точну модель процесора або платформи, а також версії використовуваної програми, ОС і середовища виконання. Збережіть точне формулювання фактичної помилки або вимоги.
- Звіртеся з документацією виробника для цієї точної моделі, потім перевірте фактичні можливості та стан активації в середовищі, де виконується програма.
- Порівняйте кожну вимогу вибраного двійкового файлу або бекенда. Схожої назви функції, псевдоніма чи загального позначення технології недостатньо.
- Переконайтеся, що програма вибрала призначену реалізацію. Використовуйте її задокументовані засоби діагностики та підтримуваний резервний варіант, якщо вимоги не виконуються.
- Вносьте по одній підтримуваній зміні за раз і повторюйте те саме робоче навантаження. Зберігайте оригінальну конфігурацію та можливість відновлення.
Якщо функція вказана, але програмне забезпечення не може її використати
Почніть із компонента, у якому саме стався збій. База даних обладнання описує зафіксовані можливості; операційна система або гіпервізор можуть надавати інше фактичне середовище. Помилка неприпустимої інструкції також потребує дослідження фактичної інструкції, що викликала збій, і двійкової збірки, оскільки пошкодження даних або непов'язана непідтримувана інструкція можуть викликати схожий симптом.
Встановіть версію програми, драйвера або середовища виконання, яка підтримується для цієї конкретної платформи, і за потреби використовуйте задокументовану постачальником базову або резервну збірку. Оновлення програмного забезпечення не може створити інструкцію, якої немає в процесорі. Зміни у прошивці та політиках безпеки повинні відповідати процедурі виробника системи та плану відновлення, а не загальним рецептам оптимізації.
Джерела та межі застосування цього пояснення
Intel 64 and IA-32 Architectures Software Developer's Manual · Linux kernel: using XSTATE features in user space
Ці довідкові матеріали визначають архітектурну поведінку та вимоги до програмного забезпечення. Вони не перевіряють незалежно кожне значення функції на сторінці пов'язаної моделі обладнання. Щодо підтримки моделі використовуйте дані виробника на цій сторінці та перевіряйте фактичну конфігурацію системи. Ця стаття не містить бенчмарків, сертифікації чи дат незалежного огляду.
Джерела та верифікація
Власник авторських прав: Feex. Дата незалежної перевірки не зафіксована. Як ми проводимо дослідження.
- Intel 64 and IA-32 Architectures Software Developer's Manual · Томи 1 і 2 описують зазначені сімейства інструкцій і CPUID; Том 3 описує стан, сторінкову організацію пам'яті, VMX і засоби захисту. Документація з архітектури не підтверджує підтримку для конкретної моделі.
- Linux kernel: using XSTATE features in user space · Векторний стан, увімкнений ОС, динамічно ввімкнений стан тайлів, вимоги до стека сигналів і процес отримання дозволів AMX. Специфічна поведінка Linux не є гарантією для іншої ОС.
Чи була ця стаття корисною?
Достатньо відповісти "так" або "ні". За бажанням виберіть причину або додайте коротку примітку.
Дякуємо. Це допомагає нам покращувати цю сторінку.